Це стал(ва)ось з багатьма з нас — ми втрачали бібліотеки.

Хтось тому, що коли твій дім — це весь світ, переїжджаєш часто та накопичуєш вибірково. Хтось тому, що пересуватися між місцями перебування примушують прекарні умови. Хтось тому, що коли їдеш від війни, береш лише те, що вміститься в одну валізу чи в один багажник легкового авто. Хтось тому, що книжкової шафи не стало разом з домом.

Нас ціле(і) покоління — покоління тих, хто не збирає бібліотеки та не прив’язується до місць та людей, бо їх прийдеться залишити. Навколо нас не лише втрати — але й багато збережено та невидимого, що ми маємо шанс розгледіти.

ilostmylibrary / Я втратила мою бібліотеку видає нішеві книги, артбуки, зіни про непідсвічене, непопулярне та периферійне, про те, що “не на часі”. Деякі з цих книг є видавничим проєктом на засадах самоокупності — їх можна придбати. Деякі — видаються у партнерстві з меценатами та донорами, і розповсюджуються серед культурних інституцій та зацікавлених в мистецтві.