Парфьон — музикант, художник-автодидакт та представник т. зв. аутсайдер-мистецтва, який народився в Ленінграді та більшість життя жив у Івано-Франківську. Більшість його художнього доробку — це грубі портрети. Очевидці кажуть, що Парфьон малював багато, намагаючись задешево продати свої роботи або обміняти на алкоголь. Ті самі очевидці стверджують, що мистецтво для Парфьона було «забавкою, способом провести час із задоволенням, епатувати публіку». Цей мистецький журнал збирає окремі роботи Парфьона та роботи про Парфьона, все, що зібралось в межах виставки «Тут був художник» в серпні 2023 року,— тексти, згадки та дискусії про те, ким він (не) був.
Художниця Катерина Алійник та кураторка Наташа Чичасова розповідають про тривалу історію російської окупації Луганська та Донецька. Війна спіткала рідні міста авторок весною 2014 року. Тексти й візуальні матеріали об’єднує досвід втрати дому, поїздки на окуповані території та постійне копирсання у власних спогадах і втрачених ландшафтах.
«Затоплення» — це артбук, серія текстів та виставка про розмиту історію Станіславова-Франківська, над якою більше року працювали Нікіта Кадан, Альона Каравай, Гаррі Краєвець, Марина Седова, Ярема Малащук та Роман Хімей. Це — розмова про історичний геноцид, яка відбувається на тлі геноциду нового. Відправною точкою створення виставки стала Кривава неділя, коли під час нацистської окупації Станіславова за один день було вбито від 6 000 до 10 000 тисяч єврейок та євреїв.
I lost my library / Я втратила мою бібліотеку — це нішевий видавничий проєкт від “Асортиментної кімнати” та (майже випадкова) збірка книжок про непідсвічене, непопулярне та периферійне. Це — неструктурована бібліотека, у якій вистачає сірих плям та якій бракує лінійності. Як і тим спонтанним бібліотекам, які все одно виникають в наших (тимчасових) домівках, навіть якщо ми застановили більше не збирати книжки.